Остання атака лузерів: до кінця такої опозиції залишилося 0 днів

Недарма напередодні виборів «радіокеровані ворони ЦРУ» обгидили мітинг Наталі Вітренко в Сумах. Народні прикмети іноді збуваються.

Як живописно писалося про цю подію в інтернет-виданні «Обком», коли над мітингом «закружляла велетенська зграя ворон, посипалося пташине лайно», колега Вітренко Володимир Марченко замовк, а потім сказав, що це «птахи вітають зібрання крилами» (http://obkom.net.ua/news/2006-03-17/1625.shtml).

Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко навіть заявив, що офіційно «пропонує Вітренко охорону від МВС, тому що організоване політичне угруповання, яке вона повинна була завести в парламент, пролетіло. І це дуже небезпечно для її життя. Я сьогодні дуже переживаю за Наталю Михайлівну, тому що Макс Скажений не прощає прольотів і таких скажених витрат у ніщо».

Провал Вітренко мав би закінчити кар‘єру російського політтехнолога Гліба Павловського. Півтора роки тому він провалив кампанію сателіта Кремля Януковича, а сьогодні – відібрав 2,93% голосів у того-таки Януковича.

Між тим, російські кошти, витрачені на масштабну розкрутку блоку Вітренко, уже підтримують зростання українського валового продукту. Тепер у Вітренко нічого не залишилося, як пікетувати ЦВК. На цьому торжество історичної справедливості не закінчується.

З тріском провалився на виборах блок «Не так!», попри біг-борди по всій країні. Голосування за «Не так!» засвідчило рівень актуальності для українського населення ідей протистояння НАТО, вступу до ЄЕП та російської мови як другої державної. Залізобетонність зібраних у цьому блоці осіб, до останньої межі дискредитованих попередньою діяльністю, не врятувало навіть шоу Нестора Шуфрича. Після провалу виборів «нетаківці» почали шукати винних поряд: Шуфрич слідом за Медведчуком визнав демократичність виборів і вирішив не вимагати перерахунку, а Леонід Кравчук заявив, що «проігнорувавши узгоджену і оприлюднену офіційну позицію Координаційної Ради блоку «Не так», пан Шуфрич поставив себе фактично поза блоком».

Не врятували гігантські гроші на рекламу і Блок Литвина. Відігравши не найгіршу роль під час Помаранчевої революції, Литвин дезорієнтував свій «поміркований» електорат головною роллю у кризах початку року – відставці уряду Єханурова та провалі затвердження суддів Конституційного Суду.

Не пробилася з-під озимого снігу і партія «Віче» - реанімований під новою назвою проект Віктора Пінчука.

Кого справді жаль, то це блоки ПОРА-ПРП та Костенка-Плюща, які на двох «відкусили» більше 3% голосів демократичних виборців. У них було багато хорошого. Але не вистачило тверезості погляду.

Сьогодні більшість невдах вимагають перерахунку голосів. І не по окремих дільницях, а в межах всієї країни. Вже у вівторок стара Верховна Рада збирається приймати Постанову про необхідність перерахунку всіх голосів на виборах. Головну роль у проштовхуванні цієї ідеї, вочевидь, буде відведено обом фракціям Литвина.

Водночас, Постанови Верховної Ради для ЦВК не мають юридичної сили. Згідно закону про Центрвиборчком, цей орган керується законами та Конституцією України, а не постановами. Написати новий закон у старої Верховної Ради навряд чи вийде.

Ідею масового перерахунку голосів в межах всієї країни, напевно, не підтримає і Партія регіонів. Адже, найдовше результати голосування надходили саме з найбільш синьо-блакитних регіонів – Донеччини, Луганщини, Криму і Севастополя. Саме в Севастополі впіймали члена комісії, який «домалював» Партії регіонів 200 голосів.

У Донбасі є кому віддавати накази про фальсифікацію, і, на жаль, є кому фальсифікувати. Зупинити фальсифікаторів міг тільки контроль. Якщо помаранчеві, маючи центральну владу, не змогли забезпечити такого контролю, це ще раз свідчить про рівень адміністрування в країні.

Однак, навряд чи регіонам вдалося «нахімічити» аж занадто. Адже усі результати екзит-полів давали їм не менше 30%. Сумнівно, що перерахунок допоміг би і Вітренко. За деякими даними, саме на її користь відбувалася приписка голосів у Миколаєві. Не виключено, що так довго результати виборів із Севастополя затримувалися не в інтересах «регіонів», а в саме інтересах Вітренко. Логічно, що основна ставка Гліба Павловського на цих виборах була не на Януковича, а саме на Вітренко – як спроба протягти в український парламент повністю контрольовану Кремлем бригаду Курочкіна. Між тим, у Севастополі та Криму у виборчих комісіях вистачає звиклих до субординації відставників радянської армії і флоту, готових «правильно порахувати».

Є повна необхідність у притягненні до відповідальності винних у всіх випадках порушень чи фальсифікацій. Якщо влада знову проковтне ці факти та гратиметься в амністію, це лише заохотить майбутніх фальсифікаторів.

Тому перерахунок результатів потрібний і можливий, але відповідно до закону – за рішенням судів або виборчкомів.

До речі, Президент Ющенко уже підтримав перерахунок голосів на дільницях, де офіційні результати викликають сумніви, і де учасники виборчих перегонів мають на руках документи, що свідчать про невідповідність офіційних даних і результатів підрахунку голосів.

Однак навряд чи невдахи виборчої кампанії встигнуть навчитися програвати з гідністю. Тому у вівторок ми ще побачимо чимало істерик. Не забудьте увімкнути телевізор – у цьому складі ви бачите їх востаннє.

Олександр Палій, для «Обозревателя»